10 лютого 2014 року голова Комітету підприємців агропромислового комплексу при ТПП України Олег Юхновський  провів нараду, основною тематикою якої стали проблеми агробізнесу у тваринницькій галузі.
У нараді взяли участь:

• представники проекту USAIDАгроІнвест в Україні – заступник керівника проекту Олександр Каліберда  та керівник напряму «Розвиток ринкової інфраструктури»  Микола Гриценко; 
• президент Херсонської торгово-промислової палати Вікторія Остроумова;
• керівник правничої фірми «Софія» Олександр Поліводський;
• представники консалтингового агентства «УкрАгроКонсалт» - генеральний директор Сергій Феофілов та головний експерт з питань аграрних ринків та харчової промисловості  Ольга Мозгова.

В ході зустрічі обговорювалися проблемні аспекти тваринницького бізнесу як такого, що має стратегічне значення в народному господарстві. Присутні акцентували на недостатній увазі з боку держави. Галузь розвивається вкрай низькими темпами. Це пов’язано не тільки з недостатньою фінансовою підтримкою саме скотарства, але й з невирішеністю багатьох земельних питань та питань розвитку кормової бази тваринництва, відсутністю цивілізованих тваринницьких ринків, критичним скороченням пасовищних площ, їх виродженням та занепадом насінницької галузі. Говорилося про відсутність комплексного підходу до розвитку тваринницького комплексу. Стало звичною справою формування дрібних програм, що не пов’язані  між собою та не зорієнтовані на єдину мету розвитку галузі. У загальнодержавному плануванні в повній мірі не визначаються кількісні та якісні показники розвитку тваринництва.  Найбільш успішні заходи останнім часом вжиті владою в напрямку нарощування поголів’я  КРС, але при цьому практично нічого не робиться для відродження вівчарства. Протягом декількох років не приймається Програма розвитку вівчарства та козівництва. Влада не зорієнтована на підтримку довгострокових проектів в агробізнесі, зокрема у тваринництві,  основна увага приділяється лише окремим  напрямкам, що дають швидку фінансову віддачу. Відмічалося, що керуючись існуючими вимогами нормативно-законодавчої бази, тваринники мають певні труднощі у веденні селекційно-племінної діяльності, реалізації та придбанні племінних тварин.

Стурбованість викликають кадрові проблеми села. Має місце старіння кваліфікованих фахівців, при цьому вливання обізнаної молоді не відбувається.
Цей процес пояснюється як загальним зменшенням сільського населення, так і важкою щоденною працею з утримання худоби та виробництву молока й м’яса. Молодь мігрує до міст з вищими соціальними стандартами життя.  Проте господарства населення залишили за собою майже 80% у структурі загального виробництва молока по Україні та 45,8% обсягів реалізації худоби та птиці. Як наслідок, якість сировини, зокрема молока, поступається сільськогосподарським підприємствам, оскільки пов’язано із застосуванням ручної праці, складнощами при заготівлі й збуті та обмежує експорт кінцевої продукції на ринки розвинених країн. Має місце низький рівень оновлення основних засобів виробництва галузі, переходу на інноваційні технології. В сільськогосподарських підприємствах домінують морально застарілі технологічні й технічні засоби виробництва, що обумовлює високу енергоємність виробничих процесів та собівартості продукції. Лише одиничні підприємства мають можливість у нинішніх умовах інвестувати в галузь. Причиною цього є великі строки окупності вкладених коштів, що досягають 7-8 років. У зв’язку з цим для суб’єктів агробізнесу скотарство є менш привабливим та цікавить здебільшого вертикально інтегровані компанії.
Таке становище може спровокувати кризові явища у галузі вже найближчим часом.

Необхідно відроджувати взаємодію наукових установ та сільгосппідприємств, звернути увагу на забезпечення достатнього бюджетного фінансування вітчизняних наукових розробок, що можуть суттєво вплинути на відродження галузі. Як приклад, згадувався науковий потенціал всесвітньо відомого Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова «Асканія-Нова» - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства з його унікальною навчальною базою, що досі діє завдяки титанічним патріотичним зусиллям фахівців інституту.

Учасники наради впевнені, що влада зобов’язана враховувати позицію науковців та підприємців, що зайняті у тваринництві та вважають за доцільне проведення цілого ряду спільних заходів щодо поєднання зусиль вчених та виробників з метою опрацювання конкретних пропозицій на адресу влади, визначенню чітких цілей та завдань щодо розвитку тваринництва, що мали б цілісний комплексний плановий державний підхід. 

Окрему увагу було приділено організації спільних заходів щодо підвищення обізнаності аграріїв по цілому спектру питань, що споряджені зі зниженням ризиків у їх діяльності.  З пропозицією щодо проведення таких заходів, використовуючи напрацьований потенціал Херсонської торгово-промислової палати, набутий в ході запровадження проекту відродження вівчарства «Золоте руно Таврії», виступила Вікторія ОСТРОУМОВА. Пропозиція отримала підтримку голови аграрного комітету Олега ЮХНОВСЬКОГО та керівників консалтингових установ, що взяли участь у нараді.