Комітет підприємців у сфері енергоефективності при ТПП України на своєму засіданні 13 січня 2017 р. ретельно розглянув проект Енергетичної стратегії України до 2035 року “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність”, який був оприлюднений 19.12.2016 року на офіційному сайті Міненерговугілля України. В цілому учасники засідання позитивно сприйняли зазначений проект, в основу якого покладено конфігурацію енергетичної безпеки країни, що полягає в реалізації політики: енергоефективність та енергозбереження + екологічність + власні енергоресурси (вугілля, природний газ, уранова руда, нафта, біомаса + інші відновлювані джерела енергії) + диверсифікація імпорту + стратегічні резерви + інтеграція в енергетичний простір ЄС (сполучені та синхронізовані енергетичні мережі) + захист критичної енергетичної інфраструктури + інноваційні технології в енергетиці + належний енергоменеджмент. Проектом стратегії поставлено завдання: формування енергоефективного суспільства; максимізація енергетичної незалежності, надійності та стійкості системи; розвиток енергетичних ринків; забезпечення інвестиційної привабливості; удосконалення управління.

З урахуванням обговорення експертами були надані зауваження до проекту Енергетичної стратегії України до 2035 (станом на 13 січня 2017 р ), а саме:  

1. Базові (стартові) дані за показниками енергетики України в 2015 р. дещо відрізняються у порівнянні з даними Держкомстату за 2015 р. Зокрема ЗППЕ в 2015 р. за стратегією - 87 млн. т н.е. (Додаток 2), а за даними Держкомстату становило в 2015 р. 90,1 млн. т н.е. Є відмінності значень і по секторах енергетики (вугілля, газ, ВДЕ).

2. У проекті стратегії передбачено суттєве зростання обсягів енергії по вітровій та сонячній електрогенерації (ВЕС та СЕС). З даних у додатку 2 в 2035 р. сумарне значення електроенергії становить 10 млн. т. н.е. Якщо ці види генерації приблизно рівні, тобто ВЕС - 5 і СЕС - 5 млн. т. н.е. кожен, то для їх реалізації потрібні встановлені потужності: ВЕС - 11 ГВт, а СЕС - 19 ГВт, а ці великі значення потужностей потребуватимуть відповідного резервування. По резервуванню потужностей в НЕС інформація не наводиться.

Загалом прогнозні обсяги використання ВДЕ до 2035 року та траєкторія їх досягнення потребують уточнення.

3. Весь розділ «Теплоенергетика» (очевидно мається на увазі теплопостачання) включає декілька сторінок тексту і абсолютно не відповідає значенню теплопостачання в енергетичному балансі країни, як з точки зору споживання енергоресурсів, так і соціального значення цього сектору. Бажано розширити матеріал по теплозабезпеченню як населених пунктів, так і промисловості. Зокрема, додати:

• В розділі 5.2.2. блок «центральне теплопостачання» (а по суті - централізоване) доцільно внести абзац про централізоване охолодження, а можливо одним реченням. Справа в тім, що на Заході вже почали розвиватися системи не тільки локального (автономного), а і централізованого кондиціонування будівель влітку.
• На стор. 58 перед блоком «Газовий сектор» вставити пункт «Розробка та реалізація Національного плану дій з модернізації комунальної теплоенергетики».

4. Весь розділ «Енергоефективність споживання» (зокрема, п. 6.1) включає три сторінки тексту і абсолютно не відповідає потенційному значенню реалізації енергоефективності та енергозбереження в енергетичному балансі країни. Бажано зробити акцент на енергоефективність саме кінцевого споживання енергії, де найбільші обсяги втрат енергії та відобразити ключову роль кінцевого споживача (населення, промисловості тощо). Зокрема, важливо показати сучасні світові тренди реалізації енергоефективності, зокрема, в будівництві — це створення будівель високої енергоефективності, пасивних будівель, будівель типу «0-енергії», «розумних» будівель; в побуті - це створення побутових приладів високого класу енергоефективності. Тому на стор. 57 в блоці «Енергоефективність» перед блоком «Електрогенерація» додати пункт «Розробка та реалізація Національного плану дій з енергоефективності будівель».

5. Очікується, що до 2025 р. попит на енергетичне вугілля може знизитися завдяки заходам в електроенергетиці та у сфері теплопостачання. Основні заходи включатимуть: підвищення ефективності використання палива, покращення КВВП АЕС, консервацію чи вивід застарілих блоків ТЕС, реконструкцію гідрогенеруючих потужностей, збільшення частки ВДЕ в ЗППЕ. Однак споживання вугілля на енергоблоках ТЕС, що братимуть участь у регулюванні навантаження в ОЕС, суттєво не зміниться (стор. 27, п. 2.4.З.). Тому експерти передбачають загалом зменшення використання вугілля, але не такими темпами, як у додатку 2, а рекомендується наступний тренд більш поступового зменшення:

6. На стор. 47 в четвертому абзаці знизу в блоці «Аеротермальна, геотермальна, в т.ч. використання теплових помп та енергія сонячного випромінювання» (використання сонячних колекторів та фотоелектричних перетворювачів) додати термін «Гідротермальна» та замінити «теплових помп» на «теплових насосів».

7. Взагалі в п.5.2.4 бажано після блоку «Гідроенергетика» (стор. 49) добавити ще один (перспективний напрямок, про що зазначено в стратегії дещо вище), а саме: «Термальна енергія довкілля та скидні енергоресурси техногенного походження», а також додати цей блок в табл.2, і там стисло описати низькопотенційну теплову енергію природи - аеро-, гідро- та геотермальну; а також супутні гази нафтовидобування, горючі гази металургійної промисловості, шахтний метан; теплову енергію каналізаційних стоків, шахтних вод, скидну теплоту водообігових конденсаційних циклів промисловості (в т.ч. ТЕЦ і ТЕС), скидні викиди теплоти відхідних димових газів тощо. Також додати інформацію про теплонасосні технології та технології утилізації скидної теплоти. Врахування вказаних типів енергоресурсів у сукупності з використанням альтернативних джерел енергії дозволить (не змінюючи загального енергетичного балансу) дещо зменшити використання природного газу для потреб теплозабезпечення. У такому разі загальна таблиця додатку 2 виглядатиме:

ДОДАТОК 2

Орієнтовний прогноз загального первинного постачання енергії до 2025

8. Також у п.5.2.4. після блоку «Накопичення електроенергії» (стор. 48) вставити блок «Акумулювання теплової енергії», у якому коротко описати сучасні та перспективні технології накопичення та сезонного (добового) акумулювання теплової енергії, включаючи ґрунтові акумулятори теплоти. Додати також технології утилізації двоокислу вуглецю в ґрунтовому масиві; технології одночасного акумулювання теплоти відхідних димових газів та утилізації двоокислу вуглецю у горизонтах товщі Землі; технології часткового підігріву (взимку) та часткового охолодження (влітку) припливного вентиляційного повітря за рахунок його попереднього проходження через ґрунтові теплообмінники.      

9. Бажано також вказати про інформаційні технології в енергетиці - смарт- і грід-системи; системи “розумної” будівлі та системи “розумної” побутової електротехніки високого класу енергоефективності; технології синхронізації малопотужних систем вітрової та сонячної енергетики з енергосистемами базової енергетики тощо. Також доцільно описати системи сучасного та перспективного енергоменеджменту, зокрема про стандарти ISO 500ХХ.

10. Рекомендуємо більш ґрунтовно прописати блок з підвищення екологічності енергетики - декарбонізації та зниження шкідливих викидів як це вимагає директива 2010/75/EU про промислові викиди та потенційні зобов’язання України зі скорочення викидів парникових газів згідно Паризької кліматичної угоди. Заслуговує на увагу застосування сучасних і перспективних технологій спільного спалювання вугілля та біомаси; технологій екологічно безпечного спалювання біомаси та біопалива; технологій енергетичної екологічно безпечної утилізації відходів. Варто додати в НЕС матеріал з розробки та реалізації Національного плану скорочення викидів забруднюючих речовин від великих опалювальних установок.

11. Зауваження по формі представлення матеріалів.

Вважаємо за доцільне, щоб структура НЕС відповідала структурі Енергетичних стратегій, підготовлених в форматі, запропонованому Міжнародним енергетичним агентством. В розробці Стратегії необхідно використати європейський досвід і кращі європейські практики реформування енергетики. Ретроспективні і перспективні тенденції інвестування галузей енергетики Європи є показовими індикаторами привабливості інвестицій в енергетику України.

Пропонуємо розробити декілька варіантів розвитку енергетики України. Для кожного сценарію мають бути розраховані показники економічної і суспільно- державної ефективності, враховуючи стратегічні матеріали Мінекономрозвитку України. Для подальшого використання повинні бути відібрані лише ті проекти (сценарії), для яких обґрунтовано реальність інвестиційного забезпечення.

ВИСНОВКИ

1. Запропонований проект енергетичної стратегії України до 2035 року може бути взятий за базовий варіант і в подальшому відкоригований (окремі положення і статті докорінним чином) з врахуванням наданих експертами зауважень, редагувань та доповнень. 

2. З метою більш повного і адекватного корегування проекту бажано розширити круг експертів, залучивши до їх кола фахівців з енергетики, економіки, екології і споріднених сфер із організацій різного профілю: енергетичних асоціацій України, інститутів Національної академії наук України, проектних інститутів енергетичного профілю, вузів Міністерства науки і освіти України тощо. Збільшення числа експертів може бути запорукою підвищення якості стратегії і успішності її реалізації.