Економічний бюлетень підготовлено Посольством України в Киргизькій Республіці

Економічний бюлетень №1 – січень 2010 року

        Сільське господарство Киргизької Республіки

Зміст

1.   Розвиток агропромислового сектора за 2009 рік

2.   Розподіл земель і землекористування
2.1.Структура посівних площ
2.2.Проблеми, пов’язані із землекористуванням

3.   Стан технічного забезпечення аграрного сектора

4.   Основні напрямки розвитку агропромислового комплексу
4.1.Розвиток агрокластерів
4.2.Ефективне використання посівних площ
4.3.Розвиток програм підтримки сільгоспвиробника, фінансування і лізинг

5.   Пропозиції співробітництва

    
Сільське господарство Киргизької Республіки

Сільське господарство є провідною галуззю економіки КР. Сільськогосподарський сектор складає 27% ВВП. У сільській місцевості проживають близько 70% населення країни. Сільське господарство Киргизстана складається із трьох галузей: землеробство, тваринництво і водні ресурси.

Землеробство. Киргизстан – аграрна країна. Основні зернові культури – пшениця, ячмінь, кукурудза, овес і рис. В Киргизстані вирощують більше 20 видів овочевих культур. Сприятливі кліматичні умови дозволяють розвиватися плодово-ягідному господарству. Основні фруктові культури – яблука, груші, айва, вишня, слива, черешня, алича, персики, абрикоси, інжир, гранат і хурма. Горіхові – мигдаль, фундук, фісташки, арахіс, волоський горіх. Ягідні – полуниця, малина, смородина, барбарис.

В Киргизькій Республіці біля 20 підприємств і 18 цехів, що займаються переробкою овочів і фруктів. Найбільші – Бішкекський консервний завод, Токмокський консервний завод і Іссик-кульський плодовинрадгоспкомбінат. В середньому підприємства за рік переробляють біля 60 тис. тонн томатів, 10 тис. тонн  овочів, 40 тис. тонн ягід і фруктів. 

Тваринництво. Тваринництво в Киргизькій Республіці представлено м'ясною і молочною галузями. Для молочної галузі в Киргизстані розводять олуя-атинську породу худоби. В Киргизстані діють біля 20 маслозаводів і міні-цехів з переробки молочної продукції (провідні компанії з виробництва молочних національних напоїв – «Шоро» і «Артезіан»), 15 великих м'ясопереробних підприємств, біля 100 міні цехів з виробництва м'ясних продуктів. В республіці успішно розвивається вівчарство і птахівництво.

Водні ресурси. Киргизстан володіє значними запасами водних ресурсів. Загальний обсяг – більше 2 тис. куб. км, зокрема, біля 50 куб. км – річний стік, приблизно 15 куб. км – ґрунтові води, більше 1500 куб. км – озерна вода, 650 куб. км – льодовики. Киргизстан постачає воду для зрошення сусіднім державам – Узбекистану, Казахстану і Таджикистану.

1. Розвиток агропромислового сектора за 2009 рік

У Киргизстані зростання частки сільгоспвиробництва у ВВП в 2009 році склало 7,4 відсотки, замість прогнозованих 3%. Зростання спостерігалося у рослинництві – на 11,4 % і тваринництві – на 2,4%.

В 2009 році сільськогосподарської продукції вироблено на 110 мільярдів сомів (близько $2,5 млрд.). Збільшилося виробництво і використання біологічних засобів. За звітний період біометод захисту рослин застосували на площі 84 тис. 473 га.

Рослинництво. Зернові і зернобобові культури зібрані у республіці з усієї збиральної площі (653,2 тис. га). Зібрано 1 929,2 тис. тонн зерна. Для порівняння – у 08 році – 1 510,9 тис. тонн. Урожайність у середньому склала 29,3 ц/га або на 6,1 ц/га більше проти 2008 року.

Пшениці намолочено1056,7 тис. тонн проти 746,2 тис. тонн у 2008 році, ячменю – 289,7 тис. тонн проти 210,6 тис. тонн. Урожайність склала відповідно 26,3 ц/га і 23,4 ц/га, проти 19,4 ц/га і 15,8 ц/га у 2008 році.

Кукурудза на зерно прибрана з площі у 78,8 тис. га, що на 2,9 тис. га більше ніж у 2008 році, намолочено 486,6 тис. тонн зерна (на 24,6 тис. тонн більше), при урожайності 60,0 ц/га (на 1,4 ц/га більше).

Зернобобові культури скошені і обмолочені з площі 41,0 тис. га. Зібрано 71,3 тис. тонн, урожайність – 17,1 ц/га.

Олійні культури зібрані з площі у 66,2 тис. га., намолочено 73,3 тис. тонн насіння при урожайності 10,8 ц/га, що на 0,9 ц/га більше у порівнянні з 2008 роком.

Картопля: з площі 87,1 тис. га викопано 1393,1 тис. тонн або на 58,2 тис. тонн більше у порівнянні з 2008 роком. Середня урожайність картоплі - 158,6 ц/га або на 1,6 ц/га більше.

Овочів зібрано 832,5 тис. тонн, що більше минулого року на 9,9 тис. тонн, при урожайності 178,2 ц/га.

Баштанних культур зібрано 137,2 тис. тонн або більше, у порівнянні з 2008 роком, на 12,8 тис. тонн, відповідно, плодів і ягід - 200,5 тис. тонн і на 15,2 тис. тонн і винограду – 12,3 тис. тонн і на 1,8 тис. тонн більше.

Бавовни-сирцю зібрано всього 49,2 тис. тонн (у заліковій вазі), що на 45,9 тис. тонн менше, у порівнянні з минулим роком. Таке значне відставання викликано різким скороченням посівної площі бавовни у 2009 році через зниження попиту на бавовняне волокно на міжнародних біржах і ринках.

Тютюнового листа заготовлено у цілому по республіці 12,0 тис. тонн (в заліковій вазі) або на 1,6 тис. тонн менше, що пов'язано зі скороченням посадкової площі.

Цукрового буряка (фабричного) зібрано 54,0 тис. тонн при урожайності 110,9 ц/га. Увесь зібраний урожай поступив на заготівельні пункти Чуйської області і на Маймакський цукровий завод Таласської області.

Озимі зернові культури посіяні на площі 277,0 тис. га, що на 4,8 тис. га більше ніж у 2008 році, у тому числі пшениці посіяно 262,9 тис. га або на 2,2 тис. га більше.

Державною комісією із сортовипробування сільгоспкультур проведено 1727 сортових досліджень. Під урожай 2010 року закладено 435 досліджень. На 2010 рік зареєстровані і допущені до використання у республіці 17 нових сортів і гібридів, а 15 сортів визнано перспективними. На державних сортовипробувальних майданчиках республіки налагоджується первинне насінництво, проведена закладка розплідників для вирощування районованих сортів пшениці, а для прискореного розведення закладені супер-елітні сорти пшениці.

Республіканською державною насіннєвою інспекцією був здійснений контроль за проведенням закладки посівів сільгоспкультур на площі 27,2 тис. га, що забезпечило озиму сівбу під урожай 2010 року посівним матеріалом на 95% до потреби. У цілому, за 2009 рік було перевірено 80,9 тис. тонн насіння зернових колосових культур, з яких було визнано кондиційними 79,4 тис. тонн.

У 2009 році до республіки було завезено 94,9 тис. тонн мінеральних добрив, що більше на 16,9 % ніж у 2008 році. Рання весняна підкормка озимих зернових культур проведена на площі 218,9 тис. га, що на 18,7% більше ніж у 2008 році. Було обстежено сільгоспугідь площею 194,3 тис. га на виявлення саранчевих захворювань, з яких 133,7 тис. га підлягали хімічній обробці. Хімічні прополки проти смітної рослинності сільськими виробниками були проведені на площі 184,0 тис. га, хімічні обробки проти комплексу шкідників сільгоспкультур – на 146,2 тис. га.

У республіці збільшується виробництво і застосування біологічних засобів захисту рослин. У 2009 році біометод захисту рослин був застосований на площі 84,5 тис. га., і у порівнянні з 2008 роком виріс на 14,8 тис. га. Широкомасштабна пропаганда біометоду і біотехнологій направлена на рішення найважливіших проблем захисту навколишнього середовища і поліпшення екологічної ситуації у республіці.

Для успішного проведення польових робіт і виконання запланованих темпів зростання виробництва сільгосппродукції у 2009 році, сільським виробникам була надана державна підтримка у сумі більше ніж 500,0 млн. сомів. У 2009 році Урядом Киргизької Республіки було виділено селянам і фермерам у порядку безпроцентних товарних кредитів 20 одиниць зернозбиральних комбайнів і 211 одиниць просапних тракторів. Для забезпечення сільських виробників сортовим насінням зернових колосових культур їм був виданий безпроцентний товарний кредит у вигляді насіння у кількості 5548 тонн. Селянам відпускались паливно-мастильні матеріали (15 тис. куб. м) із державних резервів за готівковий розрахунок по ціні на 5-8 сомів нижче ринка. Сільським товаровиробникам було виділено у порядку безпроцентного товарного кредиту 2586 тонн азотних мінеральних добрив для ранньої весняної підгодівлі озимих зернових колосових культур на суму 30,0 млн. сомів.

Суттєвою допомогою селянам та фермерам стало рішення держави надати їм держпідтримку шляхом надання грошових кредитів з ВАТ «Айил Банку», одержуючи які селяни мали нагоду купити на ринках за доступною ціною необхідні їм матеріально-технічні засоби. Ця підтримка у 2009 році склала 150,0 млн. сомів.

Основним завданням на 2010 рік у рослинництві визначено підвищення урожайності сільськогосподарських культур, збільшення виробництва насіння зернових культур вищих репродукцій, організація роботи з виробництва нових перспективних і дефіцитних сортів насіння, доведення питомої ваги кондиційного насіння на весняну сівбу до 75%-80% і збільшення площі підкормки мінеральними добривами зернового поля, оптимізації структури посівної площі на 2010 рік і на перспективу відповідно до рекомендацій спеціалістів та вчених.

Тваринництво. У тваринництві виробництво продукції дещо знизилося. Темпи зростання за рік склали 102,4% (у 2008 році – 102,6%). Через значне погіршення стану селекційно-племінної роботи, скоротилося поголів'я порідної худоби, був припинений племінний облік, порушені зоотехнічні норми у годуванні і в утриманні тварин. Безсистемне і зворотне схрещування, а також відсутність станцій штучного запліднення тварин призвели до збільшення безпородної худоби. У результаті середньорічний надій молока на одну корову склав 2044 кг або на 25 кг менше ніж у 2008 році, середній настриг шерсті з однієї вівці і яйценосність курей-несучок також знизилися. Для поліпшення порідної худоби у новій структурі Міністерства сільського господарства створена Державна племінна інспекція.

За 2009 рік відгодівля худоби і птиці на забій у живій вазі у всіх категоріях господарств склала 336,9 тис. тонн або зростання до аналогічного періоду 2008 року 101,5%. Вище за республіканський рівень темп зростання виробництва м'яса спостерігається у господарствах Джалал-Абадської (103,8%), Іссик-Кульської (103,0%) і Ошської (101,6%) областях. Молока у господарствах всіх категорій вироблено 1314,7 тис. тонн, що склало до 2008 року 103,2%. Яєць за звітний період отримано 369,3 млн. штук або на рівні 2008 року. Шерсті отримано 11006 тонн, що складає 101,5% до 2008 року.

Довідково:   У 2009 році поголів’я ВРХ у КР становить 1224,6 тис. голів, овець і кіз - 4502,7 тис. голів, коней – 362,4 тис. голів.

Ветеринарія. За 2009 рік службою державної ветеринарії проведено діагностичних досліджень 8,1 млн., профілактичних щеплень – 21,7 млн., дегельмінтизації і інші лікувально-профілактичні оброблення – 20,3 млн.

За звітний період у республіці виявлено 172 населених пункти із заразливими хворобами тварин. У них захворіло 15,7 тис. голів і загинуло 209 голів. Зі сказом виявлено 121 пункт, у тому числі у Баткенській області – 43, Джалал-Абадській – 68; Іссик-Кульській – 2; Наринській – 1, Ошській – 5 і Чуйській – 2 областях. У неблагополучних пунктах, де зареєстрований сказ, проводяться ветеринарно-санітарні заходи щодо ліквідації хвороби. Станом на 1 січня 2010 року оздоровлено 102 пункти.

За 2009 рік в Аксийському, Сузакському районах Джалал-Абадської області зареєстровано 4 випадки захворювання на сибірську язву. Один випадок зареєстрований у м. Ош. У даний час неблагополучні пункти по сибірській язві оздоровлені.

У 2009 році проти ящура вакциновано всього 3135,3 тис. голів худоби, у тому числі великої рогатої худоби – 1681,1 тис., малої рогатої худоби – 1442,3 тис. і свиней 11,9 тис.

Результати проведених алергічних досліджень на туберкульоз великої рогатої худоби і птиці у 2009 році підтверджують, що позитивно реагуючих на туберкулін тварин не виявлено.

По бруцельозу тварин за 2009 рік виявлено 6 неблагополучних населених пунктів, з них по малій рогатій худобі – 5 (Таласська область – 2; Іссик-Кульська область – 1, Наринська область - 1, Джалал-Абадська область – 1) і по великій рогатій худобі – 1 в Ак-Суйському районі Іссик-Кульської області. На неблагополучні пункти були накладені відповідні обмеження і проводилися оздоровчі ветеринарно-санітарні заходи. На 01.01.2010 р. всі неблагополучні пункти по бруцельозу оздоровлені.

За 2009 рік по республіці виявлено 7 неблагополучних пунктів із захворювання овець віспою (Іссик-Кульська область – 3, Наринська – 3 і Чуйська – 1). Всього захворіло 178 голів, з них загинула 1 тварина. В цілому по республіці вакциновано 3927,6 тис. голів тварин вакциною зарубіжного виготовлення. В даний час всі неблагополучні пункти по віспі овець оздоровлені.

У серпні 2009 року був зареєстрований один випадок по псевдочумі птиці (хвороба Ньюкасла) у Таш-Дебенському айильному окрузі Аламудунського району Чуйської області. На неблагополучний двір накладено карантин і проведено усі необхідні ветеринарно-санітарні заходи. Неблагополучний пункт оздоровлений.

В даний час територія Киргизької Республіки благополучна по високопатогенному грипу птиці.

У 2009 році обсяг виробництва продукції підприємствами харчової і переробної промисловості склав 14358,3 млн. сомів ($ 324,3 млн.).

Для забезпечення продовольчої безпеки республіки Міністерством розроблено «Програму забезпечення продовольчої безпеки Киргизької Республіки на 2009 – 2013 роки», якою передбачені заходи зі збільшення обсягу виробництва сільськогосподарської і харчової продукції для досягнення рівня самозабезпеченості. Програмою передбачені заходи з підвищення конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції на 2010 – 2013 роки. Для задоволення потреб внутрішнього продовольчого ринку за рахунок власного виробництва плодів, ягід та цукру необхідні заходи з розширення посівних площ під плодово-ягідні культури і цукровий буряк. В перспективі збільшення споживання яєць на 1 людину, можливе при відновленні діяльності птахофабрик, які нині закриті, і збільшення продуктивності діючих птахофабрик. З метою скорочення імпорту рибної продукції стоїть завдання розвивати своє рибне господарство. У даний час проводяться роботи, безпосередньо пов'язані з відновленням рибного господарства. Розроблені і погоджені з Національною Академією Наук Киргизької Республіки Правила рибальства і інші нормативні акти.

Експорт. За 11 місяців 2009 року Киргизькою Республікою експортовано продукції сільського господарства, харчової і переробної промисловості на суму 166,1 млн. доларів США, що склало до відповідного періоду 2008 року 82,5%, у тому числі:

• тваринницької продукції на суму 9,3 млн. дол. США або 45,1%. При цьому експорт живих тварин знизився на 611,1 тис. дол. США, хутра, шкіряної сировини - на 10,9 млн. дол. США;
• рослинницької продукції на 86,8 млн. дол. США, що склало 89,5%. Зниження відбулося, в основному, за рахунок: фруктів - на суму 12,0 млн. дол. США. У той же час збільшено експорт овочів на 6,3 млн. дол. США, томатів – на 0,995 млн. дол. США, бобів – на 9,6 млн. дол. США;
• продукції харчової і переробної промисловості – на 70,0 млн. дол. США або 83,6% за рахунок зниження молочних продуктів на 8,8 млн. дол. США, цукру і виробів із цукру – на 1,8 млн. дол. США, різних харчових продуктів (маргарин, харчові суміші) – на 5,0 млн. дол. США. У той же час збільшився експорт м'яса і м'ясопродуктів – на 0,253 млн. дол. США, заморожених фруктів і горіхів – на 2,6 млн. дол. США, мінеральних і безалкогольних напоїв – на 2,1 млн. дол. США.

Частка експорту продукції сільського господарства і переробної промисловості в обсязі всього експорту республіки склала 14,2%. В сільському господарстві реалізуються Проект сільськогосподарських інвестицій і послуг і Проект протидії пташиному грипу. Кошти по цих проектах направлені на поліпшення управління пасовищами, зміцнення ветеринарних послуг у тваринництві і поліпшення ситуації, пов'язаної з продовольчою безпекою, усунення ризиків захворювання пташиним грипом і іншими інфекційними небезпечними захворюваннями. Крім того, реалізуються проекти техдопомоги «Зміцнення Бішкекської лабораторії за якістю агрохімікатів», «Сприяння управлінню рибальством і аквакультурою» тощо.

Нормативно-правова діяльність. Відповідно до плану законопроектних робіт у 2009 році були розроблені і прийняті закони: «Про особливості страхування в рослинництві», «Про пасовища», «Про розвиток сільського господарства», «Про племінну справу в тваринництві».

Проект закону «Про ідентифікацію тварин» допрацьований, пройшов узгодження, і найближчим часом буде внесений на розгляд Уряду КР. Почалась розробка проекту закону Киргизької Республіки «Про страхування в тваринництві».

Перед сільським господарством у 2010 році стоїть важке завдання зберегти досягнуті показники у рослинництві і збільшити виробництво продукції тваринництва за рахунок збільшення поголів’я і продуктивності худоби і птиці – з метою забезпечення зростання виробництва продукції сільського господарства у 2010 році не нижче ніж на 3% передбаченого Стратегією розвитку країни на 2009-2011 роки, затвердженої Указом Президента Киргизької Республіки від 31 березня 2009 року № 183.

Підсумки розвитку аграрного сектора за 2009 рік і завдання Мінсільгоспа на 2010 рік були розглянуті 21 січня цього року на засіданні колегії за участю Першого віце-прем'єр-міністра Киргизької Республіки.

2. Розподіл земель і землекористування

З близько 20 млн. га загальної площі Киргизстана 9 млн. га – екстенсивно використовувані луги і пасовища, і лише 1,3 млн. га – орні землі. Близько 0,9 млн. га з них зрошуються.

2.1. Структура посівних площ

З 1,3 млн. орної площі 59% фактично зайняті під зернові культури: біля 30% – під озиму пшеницю, майже 15% – під ярову пшеницю. Під кормові культури обробляється 21% використовуваної ріллі.

Окрім цього велике значення мають технічні культури, такі як соняшник і цукровий буряк, а на півдні країни – бавовна і тютюн (12%). Під картоплю і овочеві культури обробляється 8% використовуваної ріллі.

2.2. Проблеми, пов’язані із землекористуванням

Останні 10 років у республіці спостерігається катастрофічна деградація земель. У результаті господарської діяльності і впливу низки природних чинників, на значній частині ґрунтового покриву почалися процеси руйнування. З 10,3 млн. га сільгоспугідь більш 88% визнано деградованими і схильними до процесів запустелювання. Площі вторинного засолення ґрунтів збільшилися і складають 75% всього орного фонду республіки, більше половини ріллі республіки схильна до процесів водної і вітрової ерозії. Близько половини пасовищних територій віднесені до категорії деградованих, як з точки зору стану рослинності, так і з точки зору стану ґрунтів. Істотно скоротилися площі під багатолітніми насадженнями і виноградниками, активно винищуються дерева і чагарники полезахисних смуг.

Деградація ґрунтів заподіює Киргизстанові великого економічного збитку. Різна ступінь деградації ґрунтів знижує врожайність сільськогосподарських культур на 20-60%.

Дрібнотоварне землеробство веде до руйнування родючості ґрунтів, недотримання агротехнологій. 84% господарств мають площу ріллі менше 1 гектара. За таких розмірів землеволодінь і окремому господарюванні, на них вельми проблематичним є ведення посівних, організація протиерозійних робіт, які сприяють збереженню і поліпшенню родючості орних земель. З 10,3 мільйонів гектарів земель сільськогосподарського призначення (рілля і пасовища) 60% схильні до водної і вітрової ерозії. Родючість орних земель знижується з кожним роком.

Зрошування у республіці з року в рік погіршується. Тут збільшуються площі заболочених земель, яких у республіці налічується більше 10 тисяч га, несприятливих в меліоративному відношенні земель близько 90 тисяч га або 8,4% від площі зрошуваних земель. Основними причинами погіршення іригації зрошуваних земель є початкова відсутність або руйнування колекторно-дренажної мережі, великі втрати поливної води при фільтрації у зрошувальних каналах, ненормований режим зрошування, що зумовило підвищення рівня ґрунтових вод і розвиток процесів вторинного засолення.

В результаті ерозії, відсутності необхідної кількості органічних добрив, винесення гумусу рослинами з орного горизонту склало 20 – 45%, і його вміст у ґрунті не перевищує 2,5%. У цих умовах врожайність сільськогосподарських культур залежить від кількості мінеральних добрив, що вносяться.

У 80-і роки купувалося в середньому 215 тис. т мінеральних добрив, які вносилися у ґрунт у співвідношенні 175 кг на 1 га. Щорік оброблялося пестицидами 700 – 800 тис. га. Зараз купується лише 26 тис. т мінеральних добрив або 23 кг діючої речовини на 1 га. Також гострий дефіцит аграрний сектор відчуває у засобах захисту рослин. Хімічні засоби захисту рослин складають 25 – 30% від потреби. Як наслідок, збільшується кількість шкідників (сарана, колорадський жук). Все це знижує ефективність виробництва сільгосппродукції.

Крім того, з кожним роком у Киргизстані стан пасовищ погіршується за рахунок змінюваності кормової рослинності на неїстівну. 2009 рік був дуже вологим, тому травостій був добрим, але фермери все частіше почали переходити з розведення овець на розведення та відкорм великої рогатої худоби, переважно м'ясних порід - телята швидко зростають і через рік після відгодівлі їх продають.

Втім, фермери не враховують, що від гною телят згорають всі трави, які споживає худоба, залишаються лише неїстівні дводольні рослини. Тому, наприклад, в Суусамирській долині через неправильне використання пасовищ 53% травостою стало неїстівним.

3. Стан технічного забезпечення аграрного сектора

Одна з цілей Програми розвитку аграрного сектора Киргизької Республіки на 2009 – 2011 рр. – «Формування ефективної системи агробізнесу, вертикально інтегрованих компаній за участю виробників сільгоспсировини, переробних і збутових підприємств».

Із самого початку розвитку фермерства в країні вчені і практики дискутують відносно розмірів землекористування селянських господарств. За розрахунками економістів, господарства, земельний наділ яких менше 40 га, малоефективні.

У зарубіжній практиці, фермерське господарство ведеться, як правило, на родинній основі. При цьому розміри ферм різні. Наприклад, у США середня площа посівів складає: на малих фермах – 57 га, середніх, – 126, великих – 234 і найбільших – 372 га і більше.

У Киргизстані в результаті перерозподілу земель сталася зміна складу землекористувачів. На зміну колгоспам і радгоспам прийшли селянські (фермерські) господарства і приватні підсобні господарства, які в сумі дають 97% ВВП сільського господарства. Зараз кількість селянських (фермерських) господарств становить 321 856.

Крім того, сталися істотні зміни в структурі посівних площ по категоріях господарств КР. На долю державних господарств припадає 10,8 тис. га, колективних господарств – 59,6 тис. га, приватних підсобних господарств – 98,3 тис. га і селянських (фермерських) господарств – 991,6 тис. га. Таким чином, найбільша частина посівних площ належить сільським (фермерським) господарствам.

Дрібноселянські господарства здійснюють господарську діяльність в умовах недостатньо розвиненого агросервісу. Розмір земельного наділу у таких господарствах складає 1,2 га. Велика кількість господарств (83,1%) має розмір наділів 0,2 га; 15,3% – 2,8 га; 0,8% – 13,4 га; 4% – 68 га.

Сільські господарства відчувають гостру потребу в оновленні сільськогосподарської техніки, оскільки 80% всієї техніки вже у 1,5 – 2 рази перевищила термін експлуатації і підлягає списанню або капітальному ремонту, на який коштів у фермерів немає.

Зараз забезпеченість технікою селянських, фермерських і інших господарств не перевищує 60–70% від потреби. Так, брак тракторів загального призначення складає 5044 шт., тракторів універсально-пропашних – 4889 шт., комбайнів зернозбиральних - 2499 шт., кормозбиральних, – 1105 шт., кукурудзозбиральних - 387 шт. Крім того, брак плугів складає 1215 шт., сівалок – 2005 шт., культиваторів – 6124 шт.

Така ситуація призводить до того, що сезонне навантаження на одну збиральну машину різко зростає. Так, у 1990 році 3940 зернозбиральними комбайнами обслуговувалася посівна площа у 494 тис. га і навантаження на один комбайн складало 125 га. У 2007 році 3093 комбайнами оброблялася посівна площа 615,7 тис. га і навантаження на один комбайн складало 199,06 га. Навантаження на трактор перевищує норматив у 2 рази. До того ж техніка, що є у наявності, фізично зношена, 95% машин експлуатується понад 15 – 20 років.

4. Основні напрямки розвитку агропромислового комплексу
(підготовлено за матеріалами преси Киргизстана)

Основними напрямками розвитку сільського господарства є розвиток агрокластерів, ефективне використання посівних площ, розвиток програм підтримки сільгоспвиробника, фінансування і лізинг.

4.1. Розвиток агрокластерів

Цитати з доповідей першого віце-прем'єр-міністра КР Акилбека Жапарова і міністра сільського господарства КР Іскендербека Айдаралієва під час колегії Міністерства сільського господарства 21 січня 2010 року:

І. Айдаралієв: «Для забезпечення продовольчої безпеки і експортного потенціалу республіки, ефективного розвитку агропромислового комплексу республіки передбачається розвиток агрокластерів, що представляють собою територіальні організаційні форми взаємодії підприємств з виробництва, переробки і реалізації конкурентноздатної кінцевої продукції».

А. Жапаров: «У секторі сільського господарства ми плануємо перейти до кластерного підходу в управлінні. Це означає об'єднання переробників і виробників для досягнення кінцевих результатів, тобто до забезпечення ринку збуту. Сільськогосподарська продукція Киргизстана має реалізовуватися на ринках європейських і мусульманських країн. Продукція, що виробляється, має бути екологічно чистою, відповідати халал-стандартам. Додана вартість має бути високою, аби фермери і селяни відчули вигоду від ведення сільського господарства».

4.2. Ефективне використання посівних площ

За словами міністра сільського господарства Киргизстана І. Айдаралієва, посівну площу пшениці необхідно стабілізувати на рівні 400 тис. га., що в порівнянні з 2009 роком менше на 7,8 тис. га. За рахунок впровадження у виробництво високоврожайних сортів з кращими хлібопекарськими якостями і розширення їхніх посівів, доведення частки кондиційного сертифікованого насіння до рівня 75%, і збільшення врожайності пшениці на 1,5 – 2 ц/га – обсяг виробництва продовольчого зерна буде збережений на рівні 2009 року.

У Таласській області посіви зернобобової культури квасолі у структурі ріллі займають 50%, хоча рекомендовано 30%. В результаті квасоля стала монокультурою. Це призводить до накопичення у ґрунті інфекційного початку, руйнування ґрунтової родючості і виведення земель з ґрунтообігу.

У зв'язку з цим, пропонується скоротити посіви квасолі на 6 тис. га., зазначив міністр. Також, у структурі виробництва продукції рослинництва спостерігається зниження частки технічних культур з високим ступенем доданої вартості.

Тому політика сільгоспорганів має бути направлена на розширення посівних площ цукрового буряка, бавовни і тютюну, посівного клину багатолітніх трав. Необхідно довести їхню питому вагу в структурі зрошуваної ріллі до 30% для підтримки і зміцнення ґрунтової родючості і збільшення виробництва грубих кормів, додав міністр сільського господарства КР.

В Іссик-Кульській області за рахунок зростання врожайності картоплі пропонується скоротити її посівні площі, оскільки експорт до Казахстану і Узбекистану буде обмежений.

4.3. Розвиток програм підтримки сільгоспвиробника,
фінансування і лізинг

Фонд розвитку обрав банк для створення мікрокредитної компанії з підтримки сільгоспвиробників. 21 січня 2010 у Фонді розвитку Киргизької Республіки пройшло засідання тендерної комісії з визначення банка-партнера для створення мікрокредитної компанії по підтримці сільгоспвиробників. Як повідомляє прес-служба Секретаріату президента КР, у грудні 2009 року на засіданні Ради директорів Фонду розвитку було прийнято рішення про створення мікрокредитної компанії (МКК), яка б займалася фінансуванням фермерських і селянських господарств у сільській місцевості. Згідно із затвердженою концепцією, половину суми до статутного капіталу має внести Фонд розвитку, другу половину – банк-партнер.

3 грудня 2009 року оголошено тендер на пошук банка-партнера. Крім того, Фонд розвитку надіслав листи з пропозицією про участь у тендері чотирьом комерційним банкам, що відповідають встановленим критеріям. До 12 січня 2010 року, тобто до закінчення терміну подачі заявок, поступили чотири листи-заявки.

Таким чином, тендерна комісія розглядала сьогодні дві заявки: від «АзіяУніверсалБанка» і АКБ «Киргизстан». Ризик-менеджер Фонду розвитку і начальник відділу по фінансуванню фінансових установ розповіли про критерії оцінки претендентів. Окрім фінансових показників, тендерна комісія оцінювала ступінь участі комерційних банків в мікрофінансуванні сільгоспвиробників. «АзіяУніверсалБанк» набрав найбільшу кількість балів.

«Рішення тендерної комісії є попереднім, – відзначив фінансовий директор Фонду розвитку Ріфат Утюшев. – Кандидатура «АзіяУїнверсал-Банка» має бути схвалена на засіданні Ради директорів Фонду розвитку. Якщо рішення буде прийнято, то почнуться переговори про умови співпраці, після чого буде підписано угоду. Фонд розвитку є фінансовим партнером. Після того, як мікрокредитна компанія «встане на ноги» і почне ефективно працювати в регіонах, Фонд розвитку планує вийти зі статутного капіталу МКК, надавши можливість стратегічному інвесторові займатися кредитуванням агросектора. Щодо вивільнених коштів, то Фонд розвитку направить їх на фінансування інших проектів». У 2010 році планується профінансувати сільське господарство через МКК на 1 мільярд сомів ($1 = 44,2 сома). Відповідно до концепції створення МКК, кредитні ставки будуть значно нижчі, ніж на даний час, але за умови обов'язкового повернення коштів.

«Враховуючи, що вже скоро почнуться весняно-польові роботи, створити компанію планується у лютому, щоб була можливість якомога раніше відкрити фінансування», – додав на закінчення фінансовий директор Фонду розвитку. Окрім членів тендерної комісії на засіданні були присутні представники банків, що подали заявку на участь в тендері, а також незалежні запрошені особи з посольства США в Киргизькій Республіці і представники преси.

Джерело: akipress.kg, 21.01.2010

Інтерв’ю з керівником Державного підприємства
«Киргизресурси» Болотбеком Маріповим

Болотбек Арапбаєвіч, розкажіть, будь ласка, про те, чим зараз займається ДП «Киргизресурси», які проблеми вирішує зараз ваша команда?

Сьогодні найважливішим для республіки є завдання підйому сільського господарства. Його не вирішити без зростання продуктивності праці у цій галузі, а це, в свою чергу, неможливо без технічного переозброєння.

Як відомо, на початку цього місяця Центральне агентство з розвитку, інвестицій і інновацій КР назвало 4 найважливіших для економіки республіки проекти, які будуть реалізовані найближчим часом. Це – державні іпотечна, лізингова, мікрокредитна кампанії, а також Агропродкорпорація. Із позначених чотирьох пріоритетів - три стосуються сфери сільського господарства.

Протягом цього року ми провели велику роботу з підготовки до лізингового проекту. Вивчили і оцінили стан справ із забезпеченням сільського господарства республіки технікою, а також труднощі, з якими стикаються фермери при її купівлі. Розробили реальний бізнес-план для лізингової компанії, необхідні зміни в законодавство, яке регулює лізинг, статут і структуру, багато внутрішніх нормативних документів. За допомогою відкритої нами в Бішкеку постійно діючої виставки сільськогосподарської техніки, зібрали портфель замовлень від фермерів на суму більше 7 млн. доларів. Встановили прямі контакти з виробниками сільгосптехніки з Росії, Білорусі, КНР, Туреччини. Загалом, ми зараз знаходимося в очікуванні ухвалення рішення про запуск лізингового проекту. Так, є ще один важливий аспект нашої роботи – почав функціонувати сайт ДП «Киргизресурси» (www.resursy.kg) російською і китайською мовами, який вже дозволив зв'язатися з нами фірмам із багатьох країн світу. Англійська версія сайту з'явиться з дня на день.

Чому, на ваш погляд, технічне переозброєння потрібно здійснювати саме через лізинг?

По-перше, хотів би привернути увагу на те, що брак сільгосптехніки для економіки нашої республіки має згубні наслідки. Дефіцит сільгосптехніки – це не лише високі витрати на обробку землі через високий попит на послуги техніки, це ще і неякісна її обробка, затримка збору врожаю і втрати внаслідок використання старої техніки. Невчасне проведення сінокосу призводить до падіння поживної цінності кормів. Як наслідок, відбувається скорочення площі посівів і подальше падіння частки сільськогосподарського виробництва у ВВП (вже до 26-27%).

Про які обсяги браку сільгосптехніки йде мова? Згадується, були у ЗМІ повідомлення про надану у вигляді техніки допомогу з боку донорів. То хіба цього недостатньо?

Офіційні дані по техніці, що експлуатується, такі: майже 22 тис. тракторів, 2,8 тис. комбайнів, 2,5 тис. сівалок, окрім цього, є ще цілий перелік іншої техніки. Але в робочому стані знаходиться лише біля 70— 80% кожного виду техніки, причому, в основному, це техніка ще радянських часів. За роки незалежності всього ми отримали по гранту Японії — 890 тракторів, 304 комбайни, 355 плугів і 177 сівалок; по гранту КНР – близько 1200 тракторів. І за рахунок бюджетних коштів у 2007 році було придбано 300 тракторів і 70 комбайнів російського виробництва. Але все одно, цього недостатньо. Виходить, що за 18 років незалежності республіка отримала по грантах близько 2000 тракторів і менше 400 комбайнів. Для порівняння наведу такі цифри – за часів СРСР Киргизстан щороку отримував по різних фондах 3000 тракторів, 600 зернозбиральних комбайнів і 1500 сільгоспмашин різних марок. Ось при якому жорсткому дефіциті техніки живуть і працюють селяни. Серед країн СНД у нас найнижчий показник кількості сільгосптехніки (тракторів і комбайнів) на 1 гектар орних земель. Щодо самостійних постачань приватного сектора, то в силу відносно високої вартості устаткування, мова тут може йти лише про десятки, ніяк навіть не сотні одиниць техніки. У приватному фінансовому секторі теж не густо з операціями — об'єми лізингових операцій в республіці за останні 5 років ніколи не перевищували 1,5 млн. доларів на рік. У перерахунку на техніку – це вартість 75 тракторів або 20 комбайнів. Але, звичайно ж, тут варто враховувати, що 1,5 млн. доларів – це загальний обсяг лізингових операцій, в якому лізинг сільськогосподарської техніки займає лише частину. За даними Міністерства сільського господарства, загальна потреба в сільгосптехніці оцінюється у 600 млн. доларів або 25 млрд. сомів. Це близько 10 тис. тракторів, 2,5 тис. комбайнів і сотні тисяч різних видів навісного і причіпного устаткування. Щорічна мінімальна потреба оцінюється приблизно в 2 млрд. сомів. Донори ж оцінюють потреби сільського господарства консервативніше — в цілому, оцінки розрізняються десь на третину, але все одно, це дуже багато.

Яким чином, на вашу думку, має здійснюватися насичення ринку сільгосптехнікою і якою має бути роль держави?

Новий Податковий кодекс, звичайно ж, прибрав основну перешкоду на шляху лізингу – ПДВ, проте цього замало для масштабного його втілення у життя. Роль держави має полягати в тому, щоб створити структуру – державну лізингову компанію, здатну не лише профінансувати лізингові операції, але і запустити механізми саморозвитку – відрегулювати лізингове законодавство, прибрати всі перешкоди на його шляху і торувати тим самим дорогу і для приватного фінансового сектора і приватних інвестицій, щоб і у них з'явилася можливість зробити свій внесок до насичення ринку сільгосптехніки. Адже лізингом може зайнятися будь-яка організація, що має для цього досить ресурсів, – фінансових, людських і технічних. Отримання ліцензії на надання послуг лізингу законодавством не передбачено.

З чого потрібно починати?

Перш за все, потрібно відмовитися від практики масового завезення і видачі фермерам техніки, як правило, однотипних моделей. Адже типи ґрунту, ландшафт місцевості і кліматичні умови і, відповідно, вирощувані культури у наших регіонах сильно відрізняються. Тому слід дозволити фермерам самим формувати заявки в лізингові компанії на придбання необхідної їм техніки. При цьому треба враховувати дрібні контури площ землекористування, адже дуже небагато фермерів сьогодні мають площі більше 100 гектарів.

У зв'язку з цим фінансові можливості більшості фермерів більш ніж обмежені. Придбання нових тракторів і комбайнів, що мають ціну, відповідно, від 17 і 70 тисяч доларів США багатьом не по кишені. До того ж комбайни мають яскраво виражену сезонність роботи — максимум 3-4 місяці на рік. Саме тому нам необхідно звернути особливу увагу на забезпечення малою тракторною технікою і розвивати постачання не лише нової, але й вживаної сільгосптехніки зарубіжного виробництва. Зверніть увагу – левова частка легкових, та й вантажних автомобілів, починаючи від найдешевших і закінчуючи автомобілями представницького класу, які експлуатуються у нашій республіці, – це вживана техніка, яка нормально працює. Такі реалії. Тому ми повинні займатися і такою категорією сільськогосподарської техніки, як вживана. Крім того, на порядку денному знаходяться іще 2 найважливіших питання — стимулювання об'єднання земель у рамках кооперативів і створення МТС – машинно-тракторних станцій у регіонах. Чим швидше держава візьметься за вирішення згаданих проблем, тим краще. Буде логічним, якщо уповноважена на лізинг структура і стане займатися цими питаннями, використовуючи отримані ресурси – як людські, так і фінансові.

Болотбек Арапбаєвіч, що ще ви могли б сказати на завершення інтерв'ю?

На завершення скажу, що наша команда підготувала все необхідне для запуску проекту лізингу в масштабах республіки і готова до вирішення будь-яких поставлених завдань.

Розмовляла Ганна МОСТФА, 26.11.2009